"Партизанське розслідування" з чорнобильського згарища

01 мая 2015 г., 12:19:00

804

"Партизанське розслідування

Кореспонденти "Знай" потрапили у Чорнобильську зону "партизанським способом". З’ясували, чому горить ліс, що про пожежу говорять місцеві та побачили на власні очі, як вогонь знищує гектари лісу.

Евакуювали п’ятьох бабусь

Масштабну пожежу, яка спалахнула декілька днів тому в "зоні відчуження", обговорюють в рейсовому автобусі, якій йде з Києва на Чорнобиль. Жителі сіл, які розташовані поблизу столиці, переповідають один одному новини. Гектари лісу перетворилися на величезне згарище. Такого не було тут з 1992-го року. А самоселів масово евакуюють з їх крамом подалі від небезпеки.

"Над містом велика хмара, її здалеку видно. Всі машини, будинки, люди в шарі кіптяви. Там все чорне", - резюмує чоловік років 40-ка. Селяни нажахані.

Під’їжджаючи до Чорнобиля, бачимо у вікна густій ліс, між деревами стоять напівзруйновані та покинуті хати. В місті майже немає людей. Запаху паленого не відчуваємо. Зустрічаємо місцевого жителя, питаємо про пожежу. Каже, що вона зупинилася за 25 кілометрів від Чорнобиля.

"Тут, у місті, живе трохи більше сотні самоселів. По телевізору казали, що евакуювали багатьох. Але насправді п’ятьох мешканців сіл, до яких міг наблизитися вогонь. Двох бабусь з одного села забрали, ще трьох – з інших. Але вони вже повернулися додому", - розказує літній чоловік.

У нас на очах спалахнуло кладовище із могилами

Їдемо дорогою, яку вказав нам місцевий житель. За п’ятнадцять кілометрів від Чорнобиля – напівзруйновані хати. Написано, що село мало назву Корогод. Згорілі поля починаються біля села Роз’їждже. В наступному селі Іллінці на місці хат стирчать пічки. Коробки будинків згоріли вщент.

"Роз’їждже вже по другому разу горить, вперше вогонь тут пройшовся ще в 90-их роках. Полум’я жене вітер. Частина дерев відійде. Онде, бачите, на полі вже зелена трава пробивається. Хоча два дні тому була пожежа", - каже місцевий житель, якого зустрічаємо біля руїн будинків.

Він на прохання родичів їздить по селах. Дивиться, чи вціліли їхні домівки. При нас відповідає на дзвінок.

"Так, куме, розказую, що бачив. Бабина хата ціла, Петра, що жив за нею, згоріла. Навпроти теж немає більше хати. А ваша стоїть неушкоджена. Так що є куди повертатися!", - говорить у слухавку.

Запитуємо – чи живе тут хтось? Каже, що давно всі поїхали. Хто у Славутич, хто в Київ переїхав. Але все одно місцеві переживають за свої будинки. Бо їх родини віками мешкали в цих селах.

Село Іллінці від пожежі постраждало найбільше. Вогонь якось дивно обирав, які будинки знищити, а які пожаліти. Деякі дерев’яні будиночки стоять цілі і неушкоджені. А через хату – тільки цегляні пічки залишилися. Причому дим від згарища досі піднімається у повітря. У ніс б’є запах гару і різкий аромат квітучих груш і яблунь.

Ми на власні очі побачили, як лютує пожежа. Вогонь якраз набирав обертів на місцевому цвинтарі, за селом. Він вже перекинувся на могили та дерев’яні хрести, які спалахували як свічки. Спочатку ми вилили всю воду, яка була в запасі. Потім почали бити полум’я палицями, топтати ногами. Але товстий шар сухого листя загорався знову. Кора дерев спалахувала, а гілки в момент перетворювалися на багаття. Вітер, який налітав, гнав вогонь далі, в бік лісу. Коли зрозуміли, що можемо опинитися у вогняній пастці – втекли. А про пожежу розказали першим чоловікам, яких зустріли на під’їзді до міста. Вони при нас зателефонували пожежним.

Підпалили ліс, аби сховати сліди злочинів

Ми опитали всіх місцевих жителів про можливі причини пожежі. Вони, як один говорять тільки про одну версію – це був підпал. Причому, зробили його ті, хто хотів сховати мільйонні крадіжки.

"Чули ж, як Яценюк розказував про масштабну пожежу, яка була в 92-му році? Все відбувалося так само. Згоріли гектари лісу. Потім зібралася комісія, яка постановила, що 50 відсотків дерев вигоріло вщент, ще 30 відсотків згоріло наполовину. А решта лишилася майже неушкоджена. Потім, склали акт та списали все, що постраждало від вогню. Чи правду вони там написали – ніхто не перевіряв. А те, все було продане. Зараз сталося так само. Тільки ліс спочатку повирубували та продали. А тільки потім вирішили сховати сліди вирубки у пожежі. Проблема в тому, що вогонь саме до цих міст не дійшов", - розказав один з місцевих.

Він називає вражаючі цифри. В Дитятках вирубали 40 гектарів. В Корогоді – 10, у Вільчанському лісництві – 70 гектарів.

"Це все продають неофіційно. І не десятки гривень, йдуть мільйонні прибутки. І ніхто їх не може контролювати, адже сторонніх у Чорнобильській зоні не буває. От на Фукусімі була така сама аварія, як в нас. Чому вони на весь світ не благають про допомогу, а ми весь світ залякали своїм Чорнобилем? Бо гроші, які світ виділяє, крадуть. І ще на лісі роблять собі статки. В селі Корогод, наприклад, чисте повітря. Тут все заміряли. Моєму сусіду у Чорнобилі скоро 90 років буде. Природа відновлюється. Ми ходимо до лісу, ловимо рибу, саджаємо картоплю. І всі здорові. Але комусь дуже не вигідно про це говорити, а весь світ лякати "зоною відчуження", - впевнений інший чоловік.

Питаємо, чому він так за той ліс вболіває. Навколо купа дерев та гілок. Навпаки ж, він не буде такий захаращений.

"Так зрізують не ті патички, які заважають. Якби розчищали буреломи, то питань немає. А спилюють найкращі дерева, яким по 150 років. За міцністю та якістю тим соснам рівних немає. А потім якісь олігархи "Хонки" з них будують", - пояснює дядько.

Замість лісу – поля пеньків

Шлях до однієї такої ділянки знайти вкрай важко. Їдемо лісом зо півгодини. Потім піщана лісова дорога стає рівненькою. Видно, що її катали великі вантажівки. Потрапляємо на величезне поле пеньків. Жодного дерева навколо немає, тільки гілки.

Розміри пеньків, які залишилися, як кухонні столи. Тобто, стовбури були такі, що двоє чоловіків б їх не обхватили, якби захотіли. Тільки на цій ділянці росло більше сорока гектарів.

Всі місцеві чиновники зараз нажахані постійними перевірками. На КПП телефонують та попереджають, що їдуть високопосадовці. Цілодобово в зоні працюють співробітники міліції, СБУ та прокуратури. Це помітно по працівникам ДАІ, які стоять на пустих дорогах між лісами та патрулям міліції. Тому ми дуже сподіваємося, що перевіряючи причини пожежі, силовики побачать те, що бачили ми.

Галина Вірська, Віктор Іванчук

http://znaj.ua/

Источник: → Все новости от