В цій історії з «вбивством» Бабченка не можу позбутися відчуття дежавю чотирирічної давнини, - Гнап

31 мая 2018 г., 20:11:00

1227

В цій історії з «вбивством» Бабченка не можу позбутися відчуття дежавю чотирирічної давнини, - Гнап

Наразі Генпрокуратура так толком і не пояснила, навіщо було інсценувати саме "вбивство" Аркадія Бабченка. Кажуть, що хотіли таким чином отримати список наступних 30-ти жертв кілера.

Тобто, кілера, після одного успішного вбивства організатори не прибирають. Не обривають з ним всі контакти і зв’язки. А дають список, і далі пункт за пунктом працюють. "Тааак, цього викреслюємо. Ще 29 позицій. Працюємо!"

Один кілер на 30 вбивств? Так виходить?

І ми досі так і не почули ім’я замовника замаху на журналіста. І чому для викриття замовника знадобилося саме інсценувати вбивство? Якщо таким чином викрили когось з високопоставлених російських політиків чи фсбшників - чудово. Тільки чому досі мовчать СБУ та ГПУ про замовника?

І чим далі мовчать, тим більше ця спеоперація скидається на історію з Савченко/Рубаном, де гепрокурор Луценко теж анонсував викриття цілої мережі ворожих агентів з підготовки терактів. Крім цих двох затриманих божевільних. І чим воно закінчилось наразі?

Зате ми почули багато пафосу і піару з боку влади в цій історії із Аркадієм Бабченком. Генпрокурор, що бризкає слиною і цитує пости "зрадофілів".
Президент, що несамовито піариться на відверненні замаху від журналіста. Подивіться на перше фото - це скрін з його допису в Твіттері. Це вже якась повна втрата адекватності.

І мені чомусь згадався 2014-й рік. Часи Майдану. Коли стало відомо про викрадення Дмитра Булатова - одного з лідерів Автомайдану. Булатова шукали тиждень. Ми з Mykhailo Tkach почали робити власне журналістське розслідування його викрадення. Одразу помітили чимало нестиковок в цій історії. Тобто, викрадення Булатова було більше схоже на його зникнення. На інсценування.
Ті, хто про це повідомив, плуталися в свідченнях стосовно викрадачів. З особистого рахунку Булатова знімалися гроші за покупки в Apple Store під час його "катувань". Травми після цих жорстоких "катувань" не виглядали серозними і не відповідали тому, про що говорив Булатов. І ще багато чого.

Натомість, першою людиною, яка опинилась біля Булатова в клініці, після його визволення став ... народний депутат Петро Порошенко. Ось він на тому історичному знімку в клініці біля Булатова (друге фото).

Ми, журналісти, які виствітлювали події Революції гідності, тоді ще й здивувалися: два місяці не бачили Порошенка на Майдані. Востаннє хіба на тракторі на Банковій. А тут він - як Пилип з конопель виринає біля Булатова з гучними заявами про те, що Булатов: "по звірячому побитий", "з порізаним обличчям", "його катували", "пробили кисті рук". Що потім, не підтвердилось, на щастя.

Тому, в цій історії з гучній спецоперації з Аркадієм Бабченком, я ніяк не можу позбутися відчуття дежавю 4-річної давнини, згадуючи типу викрадення Дмитра Булатова і його героя-захисника Петра Порошенка.

Кажуть, старого пса не навчити новим трюкам. Напевне, так і є. Навіть, коли він обіцяє почати жити по-новому.

Источник: → Все новости от