Перед націоналізацією «ПриватБанку» 110 мільярдів були виведені на низку фірм, що існують лише на папері

12 мая 2017 г., 12:01:00   1029   0

Журналісти програми «Схеми» з`ясували, як перед націоналізацією «ПриватБанку» 110 мільярдів гривень були виведені на низку фірм, що існують лише на папері, повідомляє «Радіо Свобода».

Так, журналістам вдалося отримати доступ до підготованого аудиторською фірмою Ernst&Young проекту аналізу фінансово-господарської діяльності «ПриватБанку». Це останній перед націоналізацією незалежний звіт, який показав реальний стан його справ. Документ від 22 листопада 2016 року має гриф «Конфіденційно, для обмеженого використання». Але юристи з медіа-права вважають, що ця інформація є предметом суспільного інтересу, тому може бути опублікована.

«Головна підстава для оприлюднення – те, що право громадян знати інформацію, яка стосується тепер уже державного банку, про витрачання великої кількості грошей, про потенційні зловживання цими коштами, переважає інтереси захисту цієї інформації», – говорить директор ГО «Центр демократії та верховенства права» Тарас Шевченко.

Журналісти звернулися до Ernst&Young із проханням підтвердити або спростувати справжність документа і повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. Але фахівець зі зв`язків з громадськістю Ольга Данченкова, посилаючись на внутрішню політику фірми, відмовилася від коментарів.

Згідно з документом, аудитори перевірили найбільших позичальників і виявили: на 1 квітня 2015 року ризик неповернення кредитів вимірювався у сумі понад 82 мільярди гривень, а вже станом на 1 жовтня 2016 року цифра збільшилася до понад 139 мільярдів гривень.

«ПриватБанк» провів реструктуризацію кредитного портфелю: заборгованість 170 попередніх позичальників була переведена на понад 30 нових, які стали винні банку понад 110 мільярдів гривень. Для порівняння – це бюджет Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ разом взятий. І що ж це за фірми?

За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів, і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити у «ПриватБанку» і як вони планують розраховуватися.

У Борисполі, що за 35 кілометрів від Києва, зареєстровано одразу три фірми, на яких «висить» майже 9,5 мільярда гривень кредитів. Офіс однієї з них – «Арготрейд Лтд», яка винна понад 4,5 мільярда гривень «ПриватБанку», розташований у будівлі станції техобслуговування та автомийки. Щоправда, наразі там кімнату знімає вже інша компанія – «Болонья компані». І крім двох столів, двох стільців та старого ноутбука там нічого немає.

Інша фірма – «Бізнеспром Інвест», яка винна «ПриватБанку» понад 4,4 мільярда гривень, має офіс за адресою масової реєстрації.

Фірма «Фіто-Пром Еволюшн», яка винна «ПриватБанку» майже півмільярда гривень, також орендує одну кімнату, в якій є лише два столи та декілька стільців.

Фірма «Лекс грант», яка заборгувала «ПриватБанку» понад 4 мільярди гривень, зареєстрована у квартирі звичайного житлового будинку в Києві. Двері журналістам ніхто не відчинив. Сусідка розповіла, що давно нікого не бачила там.

Оскільки журналісти не застали жодного керівника фірми на робочому місці, вони поїхали до одного з них додому. У селищі міського типу Згурівка, що на Київщині, зареєстрований Юрій Понько – засновник та керівник фірми «Тріумф 15», яка має повернути «ПриватБанку» понад 4,3 мільярда гривень. Журналістам «Схем» вдалося поспілкуватися з його матір`ю. Вона розповіла, що він давно живе в Маріуполі.

Схожа ситуація і в інших регіонах. У Львові за адресою заправки «Укрнафти» зареєстровані дві фірми: «Софт-Альянс» та «Айлант Сервіс», які винні «ПриватБанку» понад 7 мільярдів гривень. У Запоріжжі, також на заправці, зареєстрована фірма «Бізнес пром інновація», яка заборгувала «ПриватБанку» понад 4,5 мільярда гривень. Таку ж суму винна «ПриватБанку» фірма «Прем`єр бізнес брук», яка зареєстрована в Харкові в житловій багатоповерхівці.

Журналістам не вдалося поспілкуватися з жодним засновником чи керівником фірм, на яких «висять» мільярдні борги. За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються. За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників журналісти нікого не застали.

Журналісти «Схем» звернулися до вже колишніх його акціонерів – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також екс-голови правління банку Олександра Дубілета. Ніхто з них не висловив бажання прокоментувати виданню зазначені факти.

«Виходить, що коли банк був приватним, він роздав понад 100 мільярдів гривень фірмам-бульбашкам. А зараз ті винні гроші вже державному «ПриватБанку». І якщо не повернуть, то за них розрахуються звичайні громадяни – платники податків, тому що держава вже влила в установу Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму понад 100 мільярдів гривень, щоб він не збанкрутував», - підсумовують журналісти.

«Виникає запитання: хто буде компенсувати державі вартість ОВДП, влитих у капітал «ПриватБанку»? Тому що це гроші платників податків і вони повинні бути компенсовані», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

У Нацбанку кажуть, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти –до 1 липня.

«Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній «ПриватБанку» – Міністерство фінансів, менеджмент «ПриватБанку», його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять усі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку», – заявила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Олександр Шлапак, який очолив «ПриватБанк» після його націоналізації, від коментарів відмовився, зазначивши: «До оприлюднення результату аудиту та завершення внутрішнього розслідування не вважаю відповідальним щось коментувати».

Чому «ПриватБанк» не націоналізували раніше, коли «діра» в балансі була меншою? Економісти вважають, що це має стати предметом окремого розслідування.

«Я впевнений, що фахівці Нацбанку прекрасно знали (тому що весь ринок знав) про бізнес-модель функціонування «ПриватБанку», але чому вони покривали її? Я думаю, що тут окреме розслідування потрібно проводити. Чому в 2015 році не було ухвалено такого рішення, не зрозуміло. Якщо в 2015 році збиток, який мали завдати націоналізація або банкрутство «ПриватБанку», орієнтовно становив би 80 мільярдів гривень, то в результаті він може вирости до 150 мільярдів гривень», – вважає Ерік Найман.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року "Приватбанк" офіційно став державним.

Читайте також ОЛІГАРХИ ПІД НАГЛЯДОМ: ІГОР КОЛОМОЙСЬКИЙ

Источник: Все новости от

Читайте еще

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

Наши опросы
Как вы попали на наш сайт?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте