«Захід нам допоможе!». Доконати парламент

04 мая 2016 г., 11:50:00   1385   0

Назва статті може видатись надто оптимістичною, бо куди ж іще валити повалене? За організацією роботи наш парламент і так найгірший у Європі.

«Верховна Рада має більше правил і вибірково використовує або ігнорує їх частіше, ніж будь-який інший парламент в Європі», - делікатно констатує Місія з оцінки потреб під головуванням Пета  Кокса, Президента Європарламенту у 2002-2004 роках.

Тож найбільшою реформою Верховної Ради стало б елементарне дотримання нею закону, як найбільшою реформою усієї влади стало б перестати красти. На жаль, такої рекомендації Місія не дала.

Які б кепські не були справи, погіршити їх можна завжди, як звалене дерево можна ще розтріскати, розвіяти на попіл та тирсу.

Ось хоча б історія про те, як депутати примазались до шахтарів щоб повернути собі доплати.

Так, моральна ницість тоді сягнула дна, а з іншого боку доплати протягували тишком-нишком, бо дещо у Регламенті цьому зашкоджало (основні тодішні порушення див. у Додатку).

Тож є ще куди поганити Регламент.

Регламент Верховної Ради України на лінії вогню

Привид бродить парламентом, привид Пета Кокса. У вигляді проекту законопроекту за мотивами очолюваної ним Місії.

Проект законопроекту було вироблено у комітеті з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради. Наразі він узгоджується фракціями і циркулює кулуарами.

Аби не гадати на кульбабі про організацію він чи про дезорганізацію, звернемось до тексту. До спроби втілення двох перших рекомендацій Місії (http://www.europarl.europa.eu/resources/library/media/20160301RES16508/20160301RES16508.pdf). Раніше на цей документ Європарламенту  у своєму блозі  посилався  також Володимир Гройсман, на даний момент  лінк з невідомої причини не працює.

Рекомендація №1: «Необхідно схвалити концепцію законодавчого процесу «від початку до кінця», яка базуватиметься на значно посиленій координації між ініціаторами законодавства у Кабінеті Міністрів України, Адміністрації Президента України та Верховній Раді України;».

А ось що витворили з неї автори Проекту:

«Стаття 89.1. Дореєстраційна підготовка законодавчої ініціативи

1. Офіційному внесенню на реєстрацію будь-якого законопроекту має передувати погодження та схвалення комплексної концепції законотворчого процесу та затвердження плану законодавчих робіт між Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України (так звана «Зелена книга»), яка в обов`язковому порядку направляється комітетам Верховної Ради для обговорення та спільної підготовки остаточного документа (Так звана «Біла книга»)».

Перед внесенням кожного (!) законопроекту розробити, погодити і схвалити комплексну концепцію, ще й план затвердити!

А що ця неміряна бюрократщина не описка, то вона ще й дублюється: назва статті у однині, а у тексті не просто однина - «законопроекту», а й категоричність - «будь-якого».

Тож будьте ласкаві панове законотворці, концепцію і план під пахви і - у чергу до очільників.

Та й у рекомендації Місії за №2 йдеться про один законопроект: «Офіційному внесенню Урядом до ВРУ будь-якого важливого законопроекту має передувати подання до профільного комітету ВРУ так званої «Білої Книги».

Щоправда, тут йдеться лише про важливі урядові законопроекти, що у наших доморощених імплементаторів трансформувалось у будь-які законопроекти взагалі. Воістину, примусь декого Богу молитись, то він і лоба розіб`є.

Втім, рекомендації не догма, а відправний пункт для творчості майстрів промокашки і клякси.

Великі ляпи довкола малої рекомендації

Аби відкинути новоявлену статтю 89.1,  сказаного досить. Однак, деякі деталі ще красномовніші.

Європейці написали про координацію між Кабінетом Міністрів України, Адміністрацією Президента України та Верховною Радою України. Саме у таких термінах і у такій послідовності.

Що ж, їм не обов`язково знати, що у нас суб`єкт законодавчого процесу, і влади взагалі, президент, а не його адміністрація. Хоча при такому незнанні краще утриматись від рекомендацій.

Але ж наші це знають добре, а все одно талдичуть: адміністрація, адміністрація.

Втім, може вони це скалькували з великої поваги до Місії Кокса?

Не проходить: послідовність запопадливо змінена - Адміністрація Президента винесена не перше місце, тоді як Верховна Рада залишилась упослідженою, третьою. Рука коректора відчутна.

Зауважимо, що Конституція це важливе державотворче питання не оминула і вишикувала означених суб`єктів так:

Розділ IV - Верховна Рада,

Розділ V  - Президент,

Розділ VI - Кабінет Міністрів.

А у парламентських бумаготворців немає поваги ні до Конституції, ні до самих себе.

Наступний пікантний момент - фактичне позбавлення права законодавчої ініціативи опозиції, точніше усіх, хто поза коаліцією. Чи опозиція також має узгоджувати законопроекти в Адміністрації Президента?

Відтак, автори Проекту заплутались поміж двох рекомендацій, сплутали однину і множину, концепцію законотворення і конкретний законопроект, грішне з праведним, а у підсумку - якісне обслуговування законодавчого процесу з холопським обслуговуванням начальства.

Детально зупиняюсь на двох перших рекомендаціях, бо як стартуєш, так і побіжиш. А ще, природа предмету потребує розгляду ретельного і скрупульозного, а не огляду з вишини чартерного перельоту.

Втім, до інших сюжетів недолугого Проекту, цієї Поеми про горе, ще повернемось.

Додаток. Бульдозером по Регламенту

Чинний Регламент Верховної Ради потребує не лише змін, а й поваги. Хоча б за те, що деякі його норми ускладнюють шахрайство. І задля їх паплюження та плюндрування запускається «бульдозер» - слухняна машина голосування.

Ось деякі з норм розчавлених, коли депутати чіпляли до шахтарської вагонетки свого мерседеса (законопроект №3813).

Стаття 102. Розгляд законопроектів Верховною Радою

«4. ... допускається остаточне прийняття законопроекту ... відразу після першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів, інших суб`єктів права законодавчої ініціативи, юридичного чи експертного підрозділів Апарату Верховної Ради».

Між тим, і доопрацювання потребувалось і зауваження були. І непоодинокі.

Так, у Висновку Головного науково-експертного управління (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57727) вказана невідповідність законопроекту ч. 3 ст. 91 Регламенту та ч. 2 ст. 8

і ч. 1 ст. 27 Бюджетного кодексу.

Неправомірно було ставити цей законопроект на голосування у цілому.

Стаття 45. Порядок голосування пропозицій і поправок на пленарному засіданні Верховної Ради

«1. ... За будь-яких умов із стенограми пленарного засідання повинно бути однозначно зрозуміло, який конкретно текст і з якого документа ставився на голосування.».

Однак, ні зі стенограми, ні з електронного протоколу ((http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=3813&skl=9) це зосталось не те що незрозумілим - навіть невідомим. Ні депутатам, які голосували (і отримали доплати), ні виборцям, які спостерігали (і отримали облизня).

Борис БЕЗПАЛИЙ, для UAINFO

Источник: Все новости от

Читайте еще

Популярные новости

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

Наши опросы
Как вы попали на наш сайт?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте