Світ уже не поспішає. Саме час повернутися до усвідомленого буття
Пандемія нагадала всім про кордони, надто – у нашій свідомості
Наш мозок навчають у школі знанням. Іще додають фізкультуру, для тіла й духу. Проте майже ніде й ніколи, інституційно, не навчають відчувати себе. Прислухатися й гармонізувати. Думати й не поспішати. Хочеш – шукай собі рецепти сам, на рівні хобі, а не базової підготовки.
Планета стомилася, пишуть звідусіль. Стихла промисловість, і чисте повітря повернулося на китайські рівнини. У венеційських каналах вперше за багато років видно дрібних риб. "Кузино Анно, – каже мій аргентинський родич, – людині теж потрібно відпочити, не менше за планету". І вперше за багато місяців у мене є час посмакувати його слова.
Читайте також: Франко та його Мирони: притча про обертання довкола своєї самості
Ми біжимо, виснажуємо Землю, але ж і себе. Помилки, що їх робимо, не завжди наслідок усвідомленого людського зла, пихи чи споживацтва. Частіше то від браку часу. А людина – не менше диво, ніж та рибка у венеційському каналі, і не менше останньої потребує спокою.
Сьогодні, коли добра половина планети сховалася вдома, люди лишилися у просторі, що обмежує метушню, та не думку. І як би ми не занурювалися в новини й роботу, вільний час залишається, щоб випустити із задвірків свідомості думки, які давно чекають свого часу. Світ, багатомільярдний та індивідуальний водночас, потребує нашого усвідомленого буття.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
Читайте еще
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер: