Кому треба сунути хабар, щоб відправили на війну?

15 ноября 2014 г., 08:25:49   796   0

Про людину за бортом АТО пише на своїй стрінці у Facebook аналітик Алекс Трубніков.


– У грудні дві тисячі третього я, тоді старший стрілець – контрактник, збирав документи для відправки в Ірак. Але, як з’ясувалося, воювати у миротворчому контингенті стало мені не по кишені…


Сергій – жилавий, різкий. Дивиться жорстко, вперто, немов шукає ворога в прицілі. Він справжній солдат. Професійний. Я це добре бачу, бо сам у минулому офіцер. За такого комвзводу віддав би не те що двох «донецьких рабів», а й самого Кисельова з розпнутим хлопчиком на додаток…


Його призвали «до лав» у дві тисячі другому. Сергій попав у погранвійська Спочатку проходив навчання на кінолога, але незабаром , з’ясувавши що він кандидат в майстри спорту по біатлону, перевели у снайперській підрозділ.



– Ну так що з Іраком? – питаю.- До чого там взагалі кишеня?

– То пізніше було, – різко відмахує рукою Сергій. – Прибула до нас комісія, зібрали хлопців, хто мусив їхати. Один з цих «офіцерів» проголосив, що той, хто хоче служити у миротворчому контингенті, винен на дві з половиною штуки. Доларів, як розумієш.

– Ой, бля! – не стримуюсь…

– От і я не стримався, – посміхається воїн.

– І шо?

– Та таке. Пом’яв одного «трохи»…


До Іраку Сергій не поїхав, але й під суд не пішов. Батьки-командири побоялися, що при розгляді спливе факт вимагання хабарів у кількох десятків солдат. Але жити і служити йому вже не дали.


– Виживали з армії півроку. Усні зауваження, причіпки, нестерпні умови служби. Не витримав, у червні написав рапорт на звільнення…

І тут командири зробили відверту підлість.

Переді мною особиста справа Сергія. Бездоганна військова кар’єра. І тільки єдиний, нічим не підтверджений запис в аркуші бесіди перед звільненням «так як ви неодноразово не виходили на службу … я прийняв рішення … звільнити за невиконання умов контракту …»

Підлість тут полягала в тому, що за законами України, звільнений таким чином контрактник не може повернутися на службу …

Минув час. На Майдані Сергій був з 28 листопада — практично з першого дня і до самої перемоги.

Далі — війна. Звісно, де опинився справжній солдат? – На передовій.



Бойовий шлях вражає.

Батальон «Айдар», далі «Шахтарськ». Сергій командує взводом. Відбиває та зачищає Марїнку, Красногоровку Курахово, Старобешово. Приймає участь в обороні перехрестя під Марїнкою.


Крім того Сергій особисто координує артудари 51 бригади по складам озброєння ДНР. По відгукам колег, робить це більш ніж успішно…


ЗА ВЕСЬ ЧАС УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ ЖОДЕН БОЄЦЬ З ПІДРОЗДІЛУ СЕРГІЯ НЕ ЗАГИНУВ


– Чому пішов з добровольчих батальйонів? – питаю.

– Мене не оформили на службу. Воювати «незаконно» не хочу і не можу. Та головне не це. За військовим фахом, за покликанням я боєць регулярної армії. Там моє місце, мої бойові друзі. Там я потрібен. До того ж дружина служить у ВСУ, соромно перед нею. Але …


«Але» — це категорична відмова військкоматів взяти Сергія на службу. Закон, кажуть, є закон. От якщо нам з самого Києва вказівку дадуть …


Київ не хоче слухати добровольця. «Нє положєно!» Мабуть ще багато лишилось на службі тих, хто пам’ятає, як хлопець замість «законного» хабаря, надавав їх колезі по морді.


Штабні щури мабуть доси не зрозуміли, що зараз іде війна. Що такого молодшого командира, яким є Сергій, треба забирати обома руками, і створювати йому нормальні умови. Умови не для жирування на продуктовій базі, а для знищення ворогів.

Мало хто знає, що за закритою статистикою у 60-х 80 роках минулого сторіччя вісімдесят відсотків сержантського составу та шістдесят офіцерського в Радянській армії були українцями. Сергій – гідний продовжувач традицій наших військових.


Источник: Все новости от

Читайте еще

Популярные новости

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

Наши опросы
Как вы попали на наш сайт?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте